(no subject)

Абсолютно не вмію заварювати зелений чай...
Звикла до того, що чай – це те, що має колір, і що для цього кольору потрібна принаймні ложка самого листячка. А травки всілякі я й взагалі великими жменями вкидаю до чашки. От і вийшов у мене міцний і дико гіркий напій... Тільки вранці для прокидання таке пити...
Але все одно цікаво, як завжди цікаво щось пробувати...
Не на всі спроби чекає миттєвий успіх, на жаль... Але іноді корисно трохи себе помучити, щоб потім можна було пишатися власною наполегливістю. Поки більше мучаю, бо результатів наполегливість не дає.
Хіба тільки невеличка перемога над бюрократією місцевого рівня – отримання підпису від злої цьоці. Якщо все буде, з першого весняного дня я буду офіційно вважатись співробітником кафедри.
Роздратування дня: чому дорослі вважають, що повчання юних слід виконувати за допомогою хамства????
Ситуація: дівчина трохи старша за мене просить солідного дядця прибрати з місця в автобусі сумку, щоб вона могла сісти. А це паскудо їй заявляє, що їй ще рано сидіти.
Хотіла убити на місці. Зрозуміло, що не дівчину.
Ненавиджу таких.
І після цього вони хочуть, щоб ми поважали їх вік????
Мені важко зрозуміти, чого таким чином домагаються ці люди? Щоб молодь почала дратуватися з одного вигляду людей похилого віку? Щоб їм врешті нахамили?
Чорт, і жодного разу я не бачила, щоб такі старі ідіоти чіплялися до шафоподібних юнаків! Переважно до дівчат...
Гррррррр!!
Ну і нехай вдавить їх та жаба, яка змушує так поводитись. Бо в очах юних вже сяє весна.
Чомусь упевнена, що очі того вихователя взагалі не знають, що таке сяйво......